Педагогічна майстерність - домінанта професійної дії викладача

https://drive.google.com/file/d/0BxlJv20gpO2_NlE1TXZ4WE5MZG8/view?usp=sharing

Тема досвіду: Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках історії шляхом інноваційних технологій.

   ПІБ                                      Луцюк  Тетяна Павлівна

   Дата народження                30 січня 1951 року

   Освіта                                  вища, Київський педагогічний інститут

   Посада                                 викладач суспільних дисциплін

   Педагогічний стаж              42 роки

   Рік попередньої атестації   2013 рік

   Кваліфікаційна категорія   спеціаліст  вищої категорії

   Педагогічне звання             викладач – методист
                                                 відмінник освіти
   Державна нагорода            Орден Трудової слави ІІІ ступеня

   Адреса досвіду                   Новоселицький професійний аграрний ліцей

   Рік вивчення і оформлення досвіду:    2012р

 Історія — це колективна жива пам'ять людства. Видатний ук­раїнський громадський діяч, історик і етнограф Михай­ло Драгоманов писав:

«Хто не знає, що діялось у старовину, той не розу­мітиме й того, од чого тепер так, а не інакше все на світі робиться, не знатиме й того, що треба робити, щоб далі було краще жити людям».

Відомо, що на основі знань про минуле розвивається вміння людини орієнтуватися в сьогоденні, в сферах політики, економіки, ідеології, культури. Минуле через сьогодення спрямоване в майбутнє. Історія — це не ли­ше факти, концепції, дати. Історія — це люди, їх харак­тери, це дивний ланцюг подій — трагічних, героїчних, комічних. Для того, щоб дійсно полюбити історію, її необхідно вивчати як живу людину.

Тетяна Павлівна  Луцюк вважає., що вивчення історії на сучасному етапі охоплює декілька аспектів:

1.Стійке засвоєння учнями   науково   обґрунтованого стандарту знань з історії — це наука про людину в часі, розуміння багатогранності і суперечності істо­ричних процесів, вироблення особистого   ставлення
до явищ, подій і історичних персоналій.

2.Виховання творчої   особистості,   здатної   мислити критично та альтернативно, самостійно   вирішувати проблеми, здобувати і застосовувати одержані знан­ня.

3.Формування історичної свідомості, духовності, загаль­нолюдських моральних якостей, уявлень і почуттів національної ментальності,   виховання   патріотизму та громадянськості.

4.Дати значний словниковий запас, навчити вільно висловлювати свою думку.

5.Навчити орієнтуватися  у великому потоці інформації, вибирати з нього основне.

6.Виробити вміння аналізувати , синтезувати, класифікувати події, привчати мати про них свою думку і оцінку.

    Щоб  забезпечити учнів міцною системою знань з історії, озброїти ме­тодами наукового мислення і виховати в них творче відношення до пізнавальної і практичної діяльності, то одним з основних шляхів вирішення цих завдань є активізація пізнавальної діяльності учнів.

Досвід роботи показує, що розвивати пізнавальну діяльність учнів якимось одним методом практично не­можливо. Як багатогранне життя, так і багатогранні інтереси, здібності і прагнення учнів, тому необхідна різнобічна педагогічна дія під час навчання і в позаурочний час.

Існує багато форм і методів навчання учнів. Щоб забез­печити  активність учнів і самостійність їх мислення в процесі вивчення нового матеріалу Тетяна Павлівна використовує новітні технології: технологію інтерактивного навчання, модульного навчання, технологію проблемних ситуацій і завдань, технологію інтенсифікації навчання на основі схемних і знакових моделей навчального матеріалу, педагогіку співробітництва,  технологію розвиваючого навчання та ігрові технології.

Кожний урок Тетяни Павлівни – творчий. Яка б тема не вивчалась, вона досягає своєї мети: і навчає, і  виховує. Урок відзначається насиченістю навчального матеріалу, що активізує діяльність учнів, інформативністю, доступністю. Учні працюють протягом уроку з інтересом. Основним принципом її роботи з учнями -  це активно залучати учнів до співпраці, виключно на засадах щирої взаємоповаги, взаємодовіри. Вона добре володіє мистецтвом спілкування з учнями, завжди похвалить учня за гарні знання, за змістовну відповідь, делікатно дорікне за якусь помилку. «Педагогіка співробітництва»  властива  для Т. П. Луцюк з перших днів роботи в ліцеї. Вона є майстер своєї справи, справжній педагог, Людина щирої душі, доброзичлива. Завжди поділиться досвідом, допоможе.

Урок будує так викладач, щоб його зміст відповідав  сучасному рівню істо­ричної науки, відображав суперечливості   суспільного розвитку, різнобічні  оцінки  подій, явищ, фактів. Ра­зом з тим, щоб матеріалу  було стільки, скільки його необхідно на урок, щоб учні могли сприйняти і осмис­лити новий матеріал.

Враховуючи специфіку свого предмету, викладач  планує урок,  щоб не тільки   збагачувати учнів знаннями, а й пробуджувати їхні почуття, формувати кращі риси людини нашого часу: людяність, працьовитість, національну гордість. Викладач прагне, щоб кожний урок був змістовним, цікавим, викликав радість, стимулював здобувати знання.

А тому Тетяна Павлівна планує не тільки нестандартні уроки за формою, як урок – практикум, урок – аукціон, урок – брейн -  ринг, але і за змістом. Такі як, урок державотворення, урок пам’яті, урок реквієм, урок милосердя, урок людяності, урок скорботи та інші.

Цікавим у вирішенні проблем виховання терпимості є використан­ня назви уроку. Заголовки, сформульовані як альтернативні питання, створюють проблемні ситуації: «Сербія чи Косово?»,  «Перебудова: вдосконалення чи руйнування». За допомогою назви уроку, а можливо, й епіграфа можна спонукати учнів до того, щоб вони висловили своє розумін­ня історичних подій і ставлення до них. Для цього також можна вико­ристати недописані слова в самій назві, коли учні самостійно їх допи­сують у кінці уроку: «Доба Центральної Ради — ...». Учні в кінці уроку можуть розставляти у заголовку знаки оклику, питання або просто крапку, тим самим висловлюючи власне ставлення до проб­леми, історичної події або факту.

 Луцюк Т. П завжди в пошуку, постійно її хвилює питання: як домогтися максимального успіху кожного уроку? І тому кожен її наступний урок – органічне продовження попереднього, але містить щось нове і є сходинкою до вдосконалення педагогічної майстерності. 

Вона використовує арсенал методичних прийомів, які спонукають учня до роздумів і пошуків, створює проблемні ситуації.

Досвід свідчить, що там, де немає проблемної ситуації, труднощів, там немає самостійного мислення, а має місце тільки робота пам'яті, направлена на зга­дування раніше вивченого або відтворення щойно почу­того або прочитаного. Тому, при викладанні нового ма­теріалу викладач  моделює ситуацію, коли уч­ні  гостро відчувають недостатність тих знань, якими володіють, і усвідомлюють необхідність набуття нових. Викладач вчить учнів творчо працювати, тобто аналізувати факти, оволодівати методами абстрагування, порівняння, навичками політичної культури – вміння висловлювати свою думку, слухати опонента, поважати його позицію. Перед учнями постійно ставить викладач питання; « А як ви думаєте ?.  Яка ваша позиція?,  А що б ви зробили на місці того чи іншого політичного діяча?».Кожен урок перетворюється у міні – дискусію. Так при вивченні теми « Відродження незалежності України»  викладач висуває перед учнями таку проблему: Незалежність України - це істо­рична закономірність чи випадковість?

Питання для дискусії:

1.Чим була зумовлена спроба перебудови в СРСР і яка роль у ній України?

2.Які основні причини провалу прискорення та які його наслідки?

3.Чим були зумовлені суперечності, що загострювалися між Центром і
Україною у 1985-1990 роках?

4.Чому не вдалося перебудувати СРСР на засадах рівноправної федерації
чи конфедерації? Яку позицію займала Україна стосовно цього питання?

5.   Як була здобута незалежність України? (Внутрішні і зовнішні причини.)
Учні почергово відстоюють свою точку зору, аргументують свою думку,

наводячи історичні факти і записують висновки в зошити.

    Вектор громадської думки повертається у бік незалежності.

Незалежність підтримали майже всі політичні сили України.

Спроба державного перевороту не знайшла підтримки в Україні.

Референдум 1 грудня 1991 р. переважною більшістю голосів підтвердив історичне рішення Верховної Ради про незалежність України.

Щоб навчити учнів критично аналізувати інформацію, аргументувати, доводити, висловлювати власні погляди, брати на себе відповідальність, вміти вести переговори, досягати компромісу та консенсусу викладач використовує технологію інтерактивного навчання. При такій методиці і побудові уроку Тетяна Павлівна створює максимально демократичну атмосферу, учні самостійно діють, приймають рішення  на свою відповідальність . На уроці працюють виключно всі учні і досягається висока ефективність засвоєння матеріалу. Наприклад, питання «Мирні переговори в Брест – Литовську» викладач розглядає інтерактивним методом.

Робота в групах

1група. У чому полягали нові умови боротьби за незалежність?

2група. У чому виявлялася складність сформованої ситуації для ЦР?

3група. Доведіть, що під час Брестських переговорів ЦР вийшла на
новий етап боротьби за незалежність — дипломатичний.

4група. Парируйте спробу делегацій з Росії замінити представника ЦР
членами Українського радянського уряду.

Під час відповіді використовується метод ПРЕС:

1.    Я думаю....

2.    Тому що (як)

3.    Наприклад....

4.    Звідси....

Відповіді представників груп.

Викладач. 9 лютого був підписаний мирний договір між УНР і дер­жавами німецького блоку. У цей же час війська більшовиків захопили Київ. Делегація УНР була змушена просити про військову допомогу.

Робота в групах

1група. Розкрийте зміст договору.

2група. Чим керувався німецький і австро-угорський уряди, ідучи на
підписання договору з УНР? (Робота з документом на С. 107 підручника
Турченко Ф. Г.)

3група. Яке значення мало для УНР підписання Брестського договору?

4група. Чи існувала на той час у ЦР альтернатива Брестській мирній
угоді?

Проміжний підсумок

Викладач. Брест-Литовський договір, незважаючи на обтяжливі умови, був успіхом молодої української дипломатії, що засвідчив факт визнання незалежної України, хоча вже тоді було очевидно, що незалеж­ність буде обмеженою.

Більш складною творчо – пошуковою діяльністю для учнів є підготовка повідомлення на задану тему, семінарські заняття, уроки прес – конференції, уроки – дебати, які є однією з форм індивідуальної роботи,  пошуку і використання додаткового матеріалу. Проводячи такі уроки, викладач завжди пам’ятає вимогу ре­тельного відбору фактичного матеріалу для уроку: фак­ти, дати, історико-географічні назви, імена історичних діячів. Всі набуті знання учні реалізують у пошуковій роботі. Тематика, яку обирають учні для   своєї роботи  різноманітна. Можна , як приклад навести такі теми: «Наш край наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст..», « Європейський вибір України».

Учні ведуть пошуково - дослідницьку роботу над історичними документами, літературою, аналізують матеріали періодичної преси, готують повідомлення, реферати. Вчаться викладати суть своєї роботи, формулюють свої думки, захищають їх. Таким чином, виробляється впевненість у своїх силах, формується ініціативність, творча уява, оригінальність мислення, з’являється потреба в пізнавальній діяльності, розвивається інтелект. Головне – зацікавити учнів, спонукати до пошуків, до творчості, сформувати здатність до самостійного мислення. Так, при вивченні теми « Україна в умовах незалежності» учням пропонує викладач підготовити власні ораторські промови з проблем сучасності: «Куди йде Україна?», «Якою хоче бачити молодь Україну?». «Я – народний депутат».  «Мій виступ в ООН», «Україна і Європарламент».

Щоб краще організувати самостійну роботу учнів над документами,  довідковою літературою,  газетами викладачем розроблені пам’ятки інструкції, а саме:

1.     Робота за параграфом підручника.

2.     Як читати газету?

3.     Аналіз джерела додаткової інформації, в якому висвітлені світоглядні проблеми.

4.     Аналіз політичних явищ і подій.

5.     Робота над повідомленням.

6.     Як написати есе.

7.     Вирішення пізнавальних задач.

8.     Порівняння різних точок зору на певні питання ч проблеми.

    9. Як працювати з історико – художнім твором? та інші.

 Викладач Луцюк Т. П. вчить   учнів розрізняти погляди історичного діяча і письменника. Адже художня історична література є одним з головних джерел інформації для учнів. Тому, подаючи висловлювання або уривки з творів, можна запропонувати учням дати відповідь на такі питання:

1.    Визначте тему чи предмет судження автора.

2.    На чому акцентує увагу автор? Проілюструйте вашу думку словами із
документа.

3.    Які аспекти теми автор ігнорує або не приділяє їм уваги? Проілюструй­
те вашу думку.

9.     Висловіть припущення, якої точки зору дотримується автор, якщо
вона навіть явно не сформульована.

Важливим моментом сучасного уроку є використання ігрових технологій. Вони додають уроку динамізму, активізують пізнавальну діяльність. Здоровий дух змагання, конкуренції заставляє учнів докласти максимум зусиль для пошуку відповідей на поставлені запитання. Бажання перемогти змушує мислити, а також колективно працювати над розв'язанням задач. Практично, при проведенні таких уроків спостерігається найбільша активність, немає жодного учня, який би не брав участі в реалізації поставленої викладачем мети.

Використання ігрових елементів на уроці ефективне під час закріплення вивченої теми.  Викладач вчить, щоб  в ігрових ситуаціях учні  поважали чужі думки, були терплячими, вміли вислухати інших, не боялись брати на себе відповідальність у прийняті певних рішень.

 Луцюк Т. П. розробила методичний посібник « Методика практичного використання ігор та ігрових завдань на уроках історії». В цьому методичному посібнику поміщено 56 ігор, які  пройшли практичне випробування на уроках історії викладача.

Значного поширення в практиці роботи викладача Луцюк Т. П.  набули диференційова­ні завдання, тестові методики оцінювання знань учнів. Викладач розробила методичний посібник  нестандартних уроків оцінювання знань учнів з історії України. Тематичне оцінювання — не просто підсумковий урок, а додатковий шанс в учнів для самовдосконалення і самоствердження. Саме на уроках тематичного оцінювання відбувається підсумкове діагностування кожного учня, що дає змогу визначити рівень осмислення і засвоєння ним повного блоку систематизованої інформації.

Досягнення учнями відповідного рівня навченості перевіряються на уроках тематичного оцінювання за допомогою завдань різного типу та різного рівня складності.

Готуючи завдання до уроків тематичного оцінювання Тетяна Павлівна   дотримується таких умов:

усі завдання є посильними і зрозумілими для учнів, відповідають їх
віковим можливостям;

учні мають змогу виконувати завдання різної форми, різного рівня складності;

завдання забезпечують формування в учнів умінь і вироблення нави­чок, необхідних для вивчення історії;

учні отримують як завдання на репродукцію навчального матеріалу,
так і завдання творчого характеру.

Усі учні повинні досягнути одного й того ж результату, але кожен — на своєму рівні, із своїми показниками.

Обов'язковою наявністю таких форм тематичного оцінювання є по­єднання усного і письмового опитування, коли учень, який не зміг впо­ратися з усним запитанням, отримує письмові завдання відповідного рів­ня, або ж ті учні, які добре опанували фактичний матеріал, отримують завдання 3 і 4 рівня, а решта відповідає усно на запитання перших двох рівнів.

Викладач  Луцюк Т. П. вдало використовує  виховний потенціал уроку історії. На кожному уроці  викладач значну увагу приді­ляє  визначенню активної ролі людини і людської сві­домості в історії, формуванню в учнів духовності, гро­мадянської свідомості, гуманітарної культури.

Виховання толерантності є одним із мотивів діяльності Тетяни Павлівни. Одним з основних прийомів виховання толерантності на уроках історії є рольова гра, яка в цьому випадку  виступає виявленням схильності до певної точки зору групи, окремого учня. Якщо визнати, що кожна іс­торична особа відіграє соціальну роль, то стане зрозумілим, що ця особа має своє ставлення до тієї чи іншої історичної реалії. У демократичному суспільстві значення будь-якої точки зору, за винятком антигуманної, абсолютно однакове і врівноважується на терезах впливу на суспільство іншими поглядами. Під час розігрування ролей вивчаються різноманітні факти, точки зо­ру, незважаючи при цьому на форму її проведення (історичні суди чи прес-конференції, «круглі столи» чи театралізовані вистави). При підготовці до проведення такого  заняття викладач   розглядає  дану  проблему з використанням інформації, до­ступної учням. Викладач  не тільки не дає готових відповідей, а й не  вимагає  від учня приєднатися до однієї з точок зору. Це  відбу­вається тільки з волі самого учня. Дуже ефективним є прийом, коли учні після переконання своїх опонентів спробують піддати критиці власні по­гляди.

Сприятливими темами для цієї форми є  уроки  з вивчення  Української  революції, діяльності ОУН —УПА .

Вихованню толерантності слугуватиме і прийом з'ясування поглядів різних сторін з тієї чи іншої проблеми, історичної події тощо. Запитання і завдання формулюються так, щоб була можливість вироблення різних поглядів на один і той же предмет. Така форма примушує прибічників протилежних поглядів вступати в дискусію, що відбувається не тільки під час діалогу учнів, а й постає в їхній уяві. При цьому не обов'язково приєдну­ватися до вже відомої точки зору. Можливо, в учня  виробиться власний погляд, який не збігатиметься із тими думками, що обговорювалися. Це, зрештою, формує толерантність.

Важливою справою Тетяни Павлівни є виховання справжнього патріотизму, відродження національної свідомості, оскільки без цього наша держава не зможе піднятися до висот світової цивілізації, тим більше, що український народ давно завоював це право. Все більше проглядається ідея про те, що історичне призначення України бути єднальною ланкою між Сходом і Заходом, між православ’ям і католицизмом, між християнами і мусульманами. Пізнаючи свою цінність як людини, учень повинен усвідомити  і цінність свого коріння, всього пов’язаного зі своїм родом .Рід же кожної людини тісно переплетений з рідним народом, його національними особливостями. Перший крок до відродження – повернення до рідної мови, історії свого народу.

Саме в цьому напрямку приводить історико – краєзнавчу  роботу Луцюк Т. П. Вона веде клуб « Пошук». Оформила краєзнавчий куточок в кабінеті « Історія», де поміщені матеріали під рубриками « Повернуте ім’я» ( списки жителів, які були репресовані), «Вони були жертвами голодомору 1932 – 1933рр ( Спогади односельців про ці події), « Учасники другої світової війни і їх спогади», написана історія садиби і ліцею. Ця робота збагачує уроки історії, залишає глибокий слід в серцях і пам’яті учнів. Під керівництвом Тетяни Павлівни проводяться щорічно тижні історії, історичні вечори, історичні читання. Ці заходи є продовженням уроків, поглиблюють зміст програми, знайомлять з додатковими матеріалами. Брала участь у  обласній виставці краєзнавчо – пошукової роботи , присвяченої 65 – річниці звільнення України від фашистських загарбників та Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941 – 1945рр.. У номінації «досвід краєзнавчої роботи» ліцей нагороджено дипломом управління освіти і  науки.

Використовуючи різноманітні технології навчання   викладач зуміла  досягти певних  успіхів. Так, учні краще засвоюють матеріал, більше стали читати, підвищилась успішність з предмету, навчились висловлювати свою думку, толерантно вирішувати конфліктні ситуації, бажання працювати на уроці. Учні самостійно працюють над навчальною і додатковою літературою  Слід звернути увагу, що учні навчилися самостійно вчитися, а це один і важливих елементів навчання.

Професія	Група	Роки (якість знань,%)
		2011 - 2012	2012 – 2013
Історія України
Тракторист – машиніст с/г виробництва, слюсар – ремонту с/г машин та устаткування	11	32	35
	21	27	28
Плодоовочівник, обліковець з реєстрації бухгалтерських даних	24	31,5	34
Всесвітня історія
Тракторист – машиніст с/г виробництва, слюсар – ремонту с/г машин та устаткування	11	27	29
	21	26	30
Плодоовочівник, обліковець з реєстрації бухгалтерських даних	24	29	30
Правознавство
Тракторист – машиніст с/г виробництва, слюсар – ремонту с/г машин та устаткування	11	33	36
Плодоовочівник, обліковець з реєстрації бухгалтерських даних	14	36,5

Викладач в своїй практичній діяльності щоденно працює над пошуком нових форм і методів викладання свого предмету. З її ініціативи та за безпосередньою участю не один рік ведеться робота з упровадження інноваційних технологій навчання. Індивідуальний стиль роботи відзначається постійною пошуково  – творчою роботою вдосконалення навчального процесу з використанням нетрадиційних форм та методів.

Бере активну участь у методичній роботі ліцею, області. Приймала участь  в обласній виставці   матеріалів КМЗ  з загальноосвітньої підготовки  «Педагогічні  ідеї та знахідки»,  де  було представлено методичні розробки

 « Модульне навчання на уроках історії України та всесвітньої історії» (відмічено наказом управління освіти і науки),  приймала участь у  міжнародному  конкурсі молодіжних проектів з енергоефективності  «Енергія і середовище», Номінація для вчителів. Урок  «Зміни клімату» викладач    Луцюк Т. П. одержала сертифікат,   за участь у Всеукраїнському  конкурсі на кращий інноваційний урок   нагороджена Дипломом видавництва «Шкільний світ» і журналу «Профтехосвіта» у 2011 році.

 Для поширення досвіду роботи з активізації пізнавальної діяльності учнів шляхом інноваційних технологій  Тетяна Павлівна видала  на регіональному рівні методичні  посібники:

1.  « Методика практичного використання ігор та ігрових завдань на уроках історії»,  видавництво « Голос Громади» 2007р м. Старокостянтинів.

2. «Інноваційні технології на уроках історії України», 2011р.

3. Нестандартні уроки з історії України. Тематичне оцінювання  знань учнів»

На рівні ПТНЗ:

1.                 Вивчення історії рідного краю на уроках історії

2.                 Опорні конспекти з історії України.

3.                 Міні – збірник  кросвордів з всесвітньої історії.

4.                 Наш край в роки Великої Вітчизняної війни.

5.                 Голодомор  1932 – 1933 рр. на Старокостянтинівщині.