Модульне навчання на уроках історії

Тема..   Країни Західної Європи.

Завдання уроку: показати і охарактеризувати основні тенденції розвитку країн Західної Європи в другій половині XX — на початку XXI ст.; розкрити зміст європейської  інтеграції. Показати здобутки на шляху інтеграції; формувати вміння аналізу­вати й узагальнювати історичний матеріал; уміння розглядати історичні явища в конкретно - історичних умовах; виховувати учнів у дусі патріотизму, національної свідомості та гідності, взаєморозуміння між народа­ми на основі особистого усвідомлення досвіду історії;

      Вміти аргументовано, на основі історичних фактів обстоювати

      власні погляди на ту чи іншу проблему; толерантно ставитися до

      протилежних думок.

.

Обладнання: підручник, хрестоматія, стінна карта «Політична карта

Європи», атлас.

Основні поняття і терміни: план Маршалла, Маастрихтський договір, ЄЕС, ЄС, РС, «держава процвітан­ня», «економічне диво», транснаціональні корпорації, інтеграція, проблема Ольстера, тетчеризм, голлізм, « нова східна політика», корупція,

Основні дати: 1945—1951 рр. — повоєнна відбудова країн Європи; 1947 р. — прийняття плану Маршалла; 1950—1960-ті рр. — період бурхливого економічного розвитку; 1957р – створення ЄЕС,  німецьке, італійське «економічні дива»; 1961 р – Берлінська криза. Будівництво Берлінського муру;  1970-ті рр. — економічні кризи, криза моделі «держави процвітання»;  1979 – 1990 р – прем’єрство   М. Тетчер, 3 жовтня 1990 р. – об’єднання Німеччини, 1980-ті — початок 1990-х рр. — «кон­сервативна революція». 1992 р. – створення ЄС, 2004 р. – розширення ЄС на Схід.

Схема структури навчального модуля.

1.          Установчо – мотиваційний міні – модуль.

2.          Змістовно – пошуковий  міні - модуль.

3.          Змістовно – пошуковий  міні – модуль

4.          Змістовно – пошуковий міні- модуль

           5.  Адаптивно – перетворюючий міні – модуль

           6.Системно – узагальнюючий міні – модуль.

           7.Контрольно – рефлексійний  міні - модуль

1.Установчо – мотиваційний міні – модуль.

1.                                           Ознайомлення з темою уроку.

2.                                                                 Установка проблемної ситуації.

Уяви собі, що ти – доросла людина і вже маєш свою сім’ю. Твоя дитина, читаючи книжку зустрічає назву країни Західної Європи і звертається із запитанням: -» Що це за країни? Покажи їх на карті.»

а) Завдання. На контурній карті позначити країни Західної Європи.

2. Актуалізація опорних знань учнів / знання за І курс за такими питаннями/:

- Які тенденції визначили політичний розвиток країн Заходу у 20 – 30 – ті роки.

- Які політичні сили активно підтримували рух Опору в країнах Західної Європи, окупованих фашистами?

3. Введення в понятійно – термінологічне поле по темі. На дошці або на плакаті написані історичні терміни, які будуть використані при вивченні теми.

4. Постановка сукупності навчальних проблем щодо країн Західної Європи.

 - Які фактори зумовили процес інтеграції країн західної Європи                   у  50 – 60 х  роках?

- Чому у другій половині ХХ ст.. відбувається швидке зростання економічного потенціалу західноєвропейських країн. Назвати чинники, що визначили цей процес.

5. Список рекомендованої літератури, завдання випереджаючого характеру, теми рефератів, конференції.

2.Змістовно – пошуковий міні – модуль.

1.          Постановка навчальних проблем щодо загальної характеристики становища країн Західної Європи у 40 – 90 х роках.

2.          Пошук способів розв’язання цих проблем.

3.          Лекція проблемного характеру з використанням опорних таблиць, карт, кодопозитивів, діафільму.

Тема: « Особливості суспільно – політичного та економічного розвитку країн Західної Європи у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст..

Питання про наслідки Другої світової війни для країн Західної Європи викладач розкриває за матеріалами таблиці.

                                                                            Таблиця 1.

                      Наслідки Другої світової війни

	Велика Британія	Франція
Людські втрати	Загинуло 265 тисяч військових і 70 тисяч мирного населення	Загинуло 373     ( 418 ) тисяч осіб
Матеріальні втрати	Становили чверть національного багатства ( 30 млрд дол..); внутрішній борг збільшився у 3 рази, зовнішній – на 21 млрд фунтів стерлінгів.	60% підприємств не працювало. Діяла карткова система, не вистачало сировинних і продовольчих ресурсів.
Територіальні зміни	Початок отримання незалежності Великобританськими колоніями.	Початок отримання незалежності Французьких колоній.
Соціально – економічні наслідки	Падіння ВВП до рівня 1936 – 1937рр. Фінансова і паливна кризи. Безробіття сягало 2 млн осіб	Безробіття носило масовий характер ( 600 тисяч безробітних). Процвітав « чорний ринок», ціни зросли в 6 разів, промислове виробництво скоротилось в 3 рази , с/г виробництво в 2 рази.
Політичні зміни	Поразка консерваторів на перших повоєнних виборах, прихід до влади лейбористів	Довоєнні політичні партії зійшли з  політичної арени. Провідну роль почали відігравати ФКП і МРП.

                                                                      

                                                                                  Таблиця 2.

                   Підсумки Другої світової війни

Країна	Людські втрати	Територіальні зміни	Воєнно – політичні рішення
Німеччина	13 млн. осіб	Позбавляється усіх територіальних надбань 1930 – 1940 – х рр.., утратила Східну Прусію і землі на схід від Одеру	Поділ на окупаційні зони. Проведення денацифікації, демілітаризації, демократизації. Покарання воєнних злочинців.У рахунок репарацій вивозилися устаткування, сировина,
Італія	373(556)тис. осіб	Позбавлялася колоній, здійснювала територіальні поступки на користь Югославії, Греції.	Обмежувалися чисельність, види і типи збройних сил, заборонялося мати деякі зразки  озброєнь.

2. План Маршалла. Його роль у відбудові країн Західної Європи.

Розповідь учителя.

Закінчення Другої світової війни внесло мало позитивного в еконо­мічний розвиток США. Скорочення воєнних замовлень загрожувало падінням виробництва і зростанням безробіття. Гостро постала проб­лема конверсії — переведення економіки на мирний лад.

Ці проблеми можна було вирішити за рахунок зовнішнього ринку, де в США не залишилось конкурентів. Але це було неможливо через розорення Європи та Азії тривалою війною. Логіка підказувала, що потрібно надати цим країнам кредити, економічну допомогу, здійсни­ти інвестиції в їхню економіку, ураховуючи те, що ринок капіталів у самих США був перенасиченим. Однак ні приватний капітал, ні уряд не бажали ризикувати, вкладаючи кошти в економіку країн з нестабільними політичними режимами.

5 червня 1947 р. державний секретар США Дж. Маршалл, ви­ступаючи в Гарвардському університеті, виклав основні положення плану економічної допомоги країнам, що постраждали під час вій­ни. План мав вирішити такі завдання: допомогти економіці США позбутися перенасиченості ринку товарами і капіталом, полегшити проведення конверсії, і в той же час забезпечити відновлення дез­організованої економіки Європи, укріплення європейської демо­кратії. До участі в плані були запрошені СРСР і країни Східної Європи. Країни, які погоджувалися прийняти допомогу, повинні були надати відомості про стан своєї економіки, про втрати в роки війни, валютні резерви та плани використання допомоги, при цьому 2/3 допомоги вони мали витратити на закупівлю американських товарів. На основі цих даних конгрес США мав прийняти рішення про розмір допомоги. Розподілом допомоги займався виконавчий комітет організації європейського економічного співробітництва на чолі з американським адміністратором.

Перша реакція Москви на план Маршалла не була однозначно не­гативною. Як згадував міністр закордонних справ СРСР В. Молотов, спочатку в Міністерстві хотіли запропонувати взяти участь у плані Маршалла всім соціалістичним країнам, але швидко збагнули, що це неправильно. «Якщо на Заході вважають помилкою нашу відмову, значить, ми зробили правильно»,— такою була позиція Радянського Союзу. Радянське керівництво стверджувало, що країни, які одержать допомогу, утратять свою економічну самостійність і що потрібно спиратись на власні сили у відбудові національних економік. Ра­дянське керівництво, критикуючи план, не пропонувало нічого вза­мін, а отже зробило рішучий крок до розколу Європи і розгортання «холодної війни».

18 червня 1947 р. газета «Нью-Йорк таймс» писала: «Завдання полягало в тім, щоб відкрити перед Росією двері, в які — Вашингтон був упевнений — вона не зайде».

12—15 липня 1947 р. на Паризькій конференції урядами шіст­надцяти держав (Англія, Франція, Австрія, Бельгія, Греція, Да­нія, Ірландія, Ісландія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Португалія, Туреччина, Швейцарія, Швеція) було прийнято про­позицію США й утворено Організацію європейського економічного співробітництва (ОЄЕС).

2 квітня 1948 р. Конгрес США прийняв закон № 472 про допо­могу іноземним державам.

Американську допомогу прийняли 18 країн, які протягом 1948— 1951 рр. отримали 12,5 млрд доларів. Ці країни не втратили своєї незалежності й самостійності, а навпаки, відновили свій економічний потенціал і навіть стали конкурентами США на світовому ринку. Надання допомоги не передбачало зміну політичного і соціально­го розвитку держави, наприклад Югославія йшла соціалістичним шляхом розвитку.

27 вересня 1950 р. президент США оголосив законопроект про до­даткові й надзвичайні асигнування. В одному з пунктів зазначалося, що країни, які передають СРСР матеріали, що становлять загрозу для США, позбавляються допомоги. Ще в 1949 р. був створений координаційний комітет з контролю за експортом (КОКОМ) страте­гічних матеріалів, обладнання і технологій у соціалістичні країни. Він припинив свою діяльність лише 1 квітня 1994 р.

Таким чином, ставлення до плану Маршалла визначало союзників і противників СРСР та США.

Отже, план Маршалла, з одного боку, сприяв подоланню трудно­щів американської економіки, відбудові Європи, з іншого — призвів до розколу Європи на союзників і противників СРСР та США, став однією з причин «холодної війни».

             Опорно – логічна схема « План Маршалла».

Мета                     Основні положення      Шляхи реалізації   Результат  

							Викладач спирається в своїй розповіді на опорну схему.

        


Створення комітету європейського економічного співробітництва.

          Розробка програми економічної допомоги, очікуваної від США.

           План Маршалла.

           Створено Північноатлантичний  оборонний альянс.

 3.Інтеграційні процеси в Європі в Другій половині ХХ – на початку ХХІ ст..

 Ідея єдиної Європи займала думки європейських політиків досить тривалий час, і лише в другій половині XX ст. вона знайшла своє практичне втілення. Інтеграція не може бути породженням однієї політичної волі, для її розвитку необхідні певні передумови.

Передумови створення єдиної Європи.

Цивілізаційні. Наявність спільних духовних цінностей, сумісність соціальних і політичних ідеалів.

Економічні. Можливість взаємодоповнюючого економічного і на­уково-технічного розвитку.

Історичні. Традиційна взаємодія, взаємоповага. Традиційне праг­нення до єдності (насилля або добровільно).

Воєнно-політичні. Спільність інтересів із головних питань між­народного життя, співробітництво у воєнних і воєнно-політичних союзах, урегулювання територіальних суперечок.

Геополітичні. Можливість розвитку економічно рентабельної мережі транспортних комунікацій.

Європейська інтеграція є наочним прикладом вертикальної інте­грації, яка має кілька аспектів: економічний, політичний, воєнний. Вона активно розвивається починаючи з 1950-х рр. Її початок по­клала реалізація плану Маршалла. У квітні 1948 р. було створено Організацію європейського економічного співробітництва (ОЄЕС), яка у вересні 1950 р. була доповнена Європейським платіжним союзом (ЄПС). У 1961 р. ОЄЕС замінила Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР).

Перехід від простого міжнародного європейського співробітницт­ва до справжнього наднаціонального співтовариства розпочався 9 травня 1950 р., коли Роберт Шуман виступив з ініціативою щодо створення галузевого об'єднання шести країн (Франції, ФРН, Італії і країн Бенілюксу) у Європейське об'єднання вугілля та сталі (ЄОВС). Новизною цього об'єднання було створення європейського органу управління, незалежного від урядів країн.

Наступним кроком на шляху до Європейської інтеграції стало створення 25 березня 1957 р. Європейського економічного співто­вариства (ЄЕС; «Спільний ринок») і Європейського співтовариства з атомної енергетики (ЄСАЕ; «Євроатом»).

Мета діяльності ЄЕС — сприяння розвитку національних еконо­мік і захист Європи від засилля американського капіталу. Умовами вступу в ЄЕС є ліквідація збиткових підприємств і державних до­тацій. Країни-учасниці спільно розробляють економічну політику, міждержавні проекти, митні тарифи, регулюють фінансову систему, налагоджують систему міжнародної спеціалізації з метою забезпе­чення рентабельності виробництва, створюють єдиний ринок праці. У другій половині 1960-х рр. відбувається об'єднання структур ЄОВС, ЄЕС, Євроатому з метою створення єдиних керівних органів. У 1968 р. формується єдиний митний союз.

Подальший розвиток ЄЕС відбувається шляхом поглиблення еко­номічної та політичної інтеграції (Маастрихтські угоди про створення Європейського співтовариства, 1992 р.).

Процес становлення ЄЕС був тривалим і супроводжувався кри­зовими явищами, викликаними структурними змінами в економіці країн.

Було чимало й противників створення ЄЕС. Так, у 1960 р. на противагу Спільному ринку Велика Британія утворила Європейську асоціацію вільної торгівлі (ЄАВТ), куди увійшли Велика Британія, Швеція, Норвегія, Данія, Швейцарія, Австрія, Португалія.

У 1960-ті рр. між ЄЕС і ЄАВТ розгорілася гостра конкурентна бо­ротьба, у якій ЄЕС отримало переконливу перемогу: за десять років (1960—1970) частка ЄЕС у світовому виробництві зросла з 26 до 32 %, у той час як ЄАВТ зменшилася з 16,5 до 15 %. У результаті цього ЄАВТ розпалась, а її члени один за одним почали переходити до ЄЕС, і першою з них Велика Британія.

У 1970-ті рр. до ЄЕС вступили Велика Британія, Данія, Ірландія, у 1980-ті — Греція, Іспанія, Португалія.

Перехід держав світу від конфронтації до співробітництва, завер­шення «холодної війни» (друга половина 1980-х —1990-ті рр.) дали новий імпульс інтеграційним процесам у Європі. Вони розвивались у двох напрямках: поглиблення інтеграційних процесів і розширен­ня Європейського Союзу (залучення нових членів за рахунок країн Центральної, Північної, Східної Європи).

У 1987 р. члени ЄЕС ввели в дію Єдиний європейський акт, згідно з яким ліквідували існуючі перешкоди в економічному співробітницт­ві, створили єдину податкову систему, скасували відмінності у своїх законодавствах. Крім того, країни ЄЕС у травні 1992 р. уклали угоду з Європейською асоціацією вільної торгівлі (ЄАВТ) про створення Євро­пейського економічного простору (ЄЕП). Тут вільно пересуваються ка­пітали, товари, послуги і робоча сила. 6 лютого 1992 р. у Маастрихті (Нідерланди) країни — члени ЄЕС підписали угоди, згідно з якими з 1 січня 1993 р. розпочав функціонувати єдиний ринок. Тоді ж набув чинності договір про Європейський Союз (ЄС), на основі якого в 1999 р. завершилося створення єдиного валютного простору — замість націо­нальних валют уведено єдину європейську валютну одиницю — євро. Співтовариство планує розробити спільну оборонну політику й за­провадити єдине європейське громадянство. Отже, має утворитися Європейський дім, яким керуватимуть Європейська рада, Рада ЄС, Європейська комісія, Європарламент, Євросуд.

Успіхи європейської інтеграції зробили ЄС привабливим для інших європейських держав. 1 січня 1995 р. членами ЄС стали Швеція, Фінляндія, Австрія. Проте референдуми в Норвегії і Швейцарії дали перевагу силам, що виступали проти вступу до ЄС.

На саміті ЄС в Афінах у квітні 2003 р. було прийнято рішення про прийняття до Союзу ще 10 нових членів, серед яких були і три колишні радянські республіки.

У 2003 р. ЄС прийняв концепцію відносин з країнами-сусідами. Також розпочався розгляд Конституції ЄС.

                                                            І н с т и т у т и  ЄС.

 Європейська    Рада Європейського        Європейська            Європейський

     Рада                      союзу                        комісія                   парламент

                                       Суд європейської спільноти

  Таблиця 3.                                   Створення економічних союзів.

Економічні союзи	Мета
1951р. Європейське  об’єднання вугілля і сталі (ЄОВС).	Залучити ФРН до рівноправного економічного співтовариства, усунути загрозу німецької експансії, забезпечити доступ до природних ресурсів і спільно встановлювати ціни на вугілля і сталь. Це перший крок  до інтеграції Європи.
1957р. березень .Європейське економічне співтовариство ( «Спільний ринок »)	Формування спільного ринку шляхом поступового скасування митних кордонів, проведення єдиної фінансової  та економічної політики в промисловості, сільському господарстві, транспорті.
Грудень 1957р. Європейське агентство атомної енергетики.	Сприяти співробітництву, розвитку і мирному використанню атомної енергії
Січень 1960р.Європейська асоціація вільної торгівлі.	Зниження і поступова ліквідація мирних зборів, розумне використання природних ресурсів, забезпечення розвитку вільної торгівлі.
Лютий 1992р.Створення Європейського Союзу.	Створити економічне і політичне об’єднання європейських країн зі спільними органами управління, єдиною фінансовою системою і грошовою одиницею, проведення узгодженої соціальної політики, мета якої – сприяти зростанню зайнятості населення, поліпшення умов праці і життя, вирівнювання заробітної плати у раїнах ЄС.

Слід зазначити, що реалізація Маастрихтського договору передбачає три етапи.

а) демонстрування кодопозитиву « Етапи Маастрихтського договору».

1 етап: - до квітня 1993р. : Створення Європейських систем центральних банків,

                                              вживалися заходи щодо стабілізації цін.

2 етап: - з січня 1994р.     : Засновано тимчасовий валютний орган –

                                             європейський економічний інститут; випуск єдиної

                                              грошової одиниці – євро.

3 етап: - з січня 199р.        : Створення єдиного Європейського економічного

                                              простору.

4.     Учнівські дослідження:

-         Чи згодні ви із твердженням: у 70 – 90х роках процес інтеграції  країн Західної  Європи поглибився і набрав широких масштабів?

-         Розкол Німеччини в 1949р. значною мірою визначив хід Європейської історії в другій половині ХХ ст.? Які наслідки, на вашу думку, має відновлення єдиної Німеччини?

3.Змістовно- пошуковий  міні - модуль

Аналіз економічного та соціально – політичного становища країн Західної Європи, зокрема Великої Британії, Франції.

а) При розгляді цього питання використовую такі таблиці:

                                                                          Таблиця 4.

 СОЦІАЛЬНО – ЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА ЛЕЙБОРИСТСЬКОГО УРЯДУ К. ЕТТЛІ. ТА КОНСЕРВАТИВНОГО УРЯДУ М. ТЕЧЕР.

Уряд   К. Етллі	Уряд  М. Тетчер.
1945 – 1951р. 1. Економічна реформа – націоналізація багатьох галузей промисловості – вугільну, газову, металургійну промисловості, електроенергетику, залізниці, цивільну авіацію, засоби зв’язку.	1979 – 1990 рр. 1. Економічна реформа – свобода приватному підприємництву, зростання ролі корпорацій і ринку в регулюванні господарських процесів; скорочення державного сектору            /  роздержавлення/.
2. Соціальна реформа – запроваджено систему державного соціального страхування, збільшено розмір пенсій, зниження пенсійного віку, надавалась населенню безплатна медична допомога, виплачували допомогу хворим, безробітним. Приділялась увага житловій проблемі.	2. Скорочення соціальних програм. Проводилась політика монетаризму, зміцнення грошової одиниці. Стримання інфляції та зростання цін, скорочення соціальних видатків.
3. Розширились права тред – юніонів –головні опори лейбористів.	3. Уряд розгорнув наступ на тред – юніони.

Завдання: Порівняти соціально – економічну політику лейбористського уряду

К. Етллі та консервативного уряду М.Тетчер.

-         Чим пояснити суттєві розбіжності в їхніх програмах?

                                                  

                                                   Тетчеризм.

Основні заходи М. Тетчер	Позитивні результати	Наслідки
Запровадження жорстких заходів в боротьбі з інфляцією – скорочення державного апарату та витрат на його утримання і соціальних програм. Підтримка приватного підприємництва як основи економіки. Відмова від жорсткої регламентації бізнесу. Денаціоналізація нафтової, авіаційної промисловості, транспорту  та частини комунальної власності. Обмеження прав на страйки, звуження сфери профспілок. Зменшення податкових ставок. Перегляд соціальних програм. Підтримка приватної освіти та охорони здоров’я.	Подолання кризових явищ, покращення економічної кон’юктури Високі темпи економічного зростання. Надходження іноземних інвестицій. Структурні зміни в економіці на основі наукоємних технологій. Модернізація традиційних галузей  промисловості: суднобудівної, металургійної, вуглевидобувної тощо. Скорочення державного сектору, підвищення його рентабельності. Низькі темпи інфляції. Бездефіцитний бюджет. Більшість Англійців стали власниками нерухомості. Пожвавлення економічної активності населення. Зменшення безробіття.	Подорожчання комунальних послуг та транспорту. Розгортання широкого страйкового руху. Зростання воєнних витрат. Зростання безробіття, зумовленого структурними змінами в економіці.

                                                                                                   

                                              Таблиця 5.

ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КОНСТИТУЦІЇ ЧЕТВЕРТОЇ І П’ЯТОЇ  РЕСПУБЛІК У ФРАНЦІЇ.

Конституція Четвертої республіки                     1946р.	Конституція П’ятої республіки                       1958р.
1. Законодавча влада - двопалатний парламент : Національні збори і Рада Республіки.	1. Законодавча влада належить двопалатному парламенту: Національним зборам і сенату
2. Закріплювала рівні права чоловіка і жінки в усіх ділянках суспільного життя; свобода слова, право на працю, матеріальне забезпечення, відпочинок, страйки.	2. Розширились права населення колоній, яким надавалась автономія в усіх внутрішніх справах.
3. Уряд був відповідальний перед Національними зборами, які могли змінити його незначною більшістю голосів депутатів. Президент республіки залежав від Національних зборів. Акт президента підлягав затвердженню урядом.	3. Центральне місце у владних структурах належало президентові, якого обирали на сім років. Президент вважався главою держави і головнокомандувачем армії, призначав прем’єр – міністра й осіб на усі вищі цивільні та військові посади. Президент підтримував усі закони, мав право повернути на повторний розгляд або виносити на референдум. Президент міг розпустити Національні збори і призначити нові вибори.

Зробіть висновки:

-         Який характер мала Конституція Четвертої республіки?

-         Який політичний режим встановлено  в  Франції після прийняття  конституції П’ятої Республіки?

-          

4.Змістовно - пошуковий  міні – модуль.

План.

1.     Наслідки Другої світової війни. Розкол Німеччини. Основні етапи розвитку ФРН.

2.     Розвиток  НДР.

3.     Об’єднання Німеччини. Країна на сучасному етапі.

      Для з’ясування процесу утворення двох Німецьких держав можна використати схему: «Зони окупації Німеччини»                       

                                                                            

                                                                                                     Таблиця 6.

ПРИЧИНИ НІМЕЦЬКОГО І ІТАЛІЙСЬКОГО «ЕКОНОМІЧНОГО ДИВА»

Німеччина

Італія

Солідні стартові можливості ,значна промислова база, сучасне устаткування. Компетентне керівництво реформами. Гнучка податкова політика, значні іноземні інвестиції ( за планом Маршалла ФРН отримала 50 мдрд. дойчмарок). Організованість нації. Жорстока експлуатація робочої сили. Підтримка економіки з боку держави(довгострокові кредити ). Відсутність військових видатків до 1965р., присутність на території країни іноземних військ.

Аграрна реформа, яка дещо зняла гостроту соціальної напруги на селі та земельної проблеми. Селяни отримали землю за викуп і кредит 1,5 млн. га. Відмова США та Великої Британії від своїх часток репарацій з Італії. Допомога за планом Маршалла. Державна підтримка великих корпорацій, стимулювання централізації капіталу. Створення великих державних підприємств і значного за розмірами державного сектору економіки. Значні капіталовкладення у розвиток відсталого Півдня країни. Дешева робоча сила. Залучення іноземного капіталу. Участь у європейських інтеграційних процесах. Проведення структурної перебудови економіки, орієнтація на експорт. Надання пільг малому і середньому бізнесу. Розвиток системи курортів, туризму, відпочинку і розваг.

      --Логічне  запитання:  Який із факторів заслуговує на увагу при реформуванні сучасної української економіки?

     Заочна екскурсія до Німеччини. 

Імітаційна гра.

Ти екскурсовод. Ти розповідаєш про Берлінську стіну .

На зламі 50-60-х років  загострилося питання про до­лю Західного Берліна. Наявність між ним і НДР відкритого кордону дала змогу в 1949-1961 рр. втекти із Східної Німеччи­ни, населення якої становило 16-17 млн, 2,7 млн її громадян (16-17 % її людності). Це дуже пошкодило репутації так зва­ного «реального соціалізму». Щоб перетнути шлях потокові втікачів, керівники СРСР і НДР вирішили «перекрити» кордон із Західним Берліном. У ніч на 13 серпня 1961 р. територію Західного Берліна було по всьому периметру   оточе­но. Одночасно гарячково споруджувався вели­чезний бетонний мур

  4 м. заввишки та довжиною 46 км. Він складався з двох мурів, між якими пролягала смуга від 150 до 8м  завширшки.Тут були також збудовані 25 патрульно- пропускних пунктів, обладнано 245 вогневих позицій, утримувалась значна кількість собак,  що унеможливлювало втечі до Західного Берліна, і він опинився повністю ізольованим від території НДР. Спору­дження Берлінського муру, який став символом «холодної війни» і це  викликало протести в усьому вільно­му світі.

Подібний розвиток подій у цьому небезпечному районі континенту не міг не призвести до гострої міжнародної кризи. Зростало напруження у відносинах між СРСР і США, що переросло у загрозливе військове протистояння на лінії недавно втраченого кордону в Берліні між радянськими та американськими підрозділами. Танки  з працюючими двигунами стояли один проти одного, гармата в гармату, солдати зайняли позиції за мішками з піском, у вікнах багатьох будинків стояли кулемети Таке небезпечне протистояння тривало дві доби Але здоровий глузд переміг  і танки з Берліна були відведені. Але врегулювання проблеми відбулося лише 3 вересня 1971р., коли між СРСР , США, Англією та Францією була підписана угода по Берліну.

З весни 1989 р.в країні назрівала гостра політична криза. Групи інакодумців стали об'єднуватися в широкий де­мократичний рух під назвою «Новий форум». Влітку того ж року набули масового характеру втечі громадян НДР на Захід, які стали можливими після відкриття Угорщиною свого кордону з Австрією для туристів з НДР. Одночасно у Лейпцизі, Дрездені, Берліні та інших містах НДР почали проводитися масові демонстрації з вимогами свободи і демократичних змін. Становище правлячої верхівки захиталося. Терміново склика­ний 18 жовтня пленум ЦК СЄПН звільнив Е. Хонеккера від обов'язків генерального секретаря. Незабаром переважна більшість номенклатурних можновладців один за одним зму­шені були залишити свої пости. Стихійні демонстрації у містах НДР тривали, влада поступово втрачала контроль за ходом подій. Знаменною подією стало відкриття під тиском народних мас у ніч на 10 листопада кордону між Східним і Західним Берліном. Сумнозвісний Берлінський мур було повалено

                                  

                                                                                                                                                             

                                              

     

Вивчаючи підтему  Італія використовую діафільм «Італія» і організовую роботу з ним.

 Бесіда за кадрами діафільму за такими запитаннями:

-         Які причини швидкого розвитку промислового виробництва в Італії?

-         За що було вбито Альдо Моро?

-         Охарактеризуйте особливості політичного життя в Італії в 1960 – 1989рр.

-         Які причини політичної кризи в 1990-ті рр.. Як її подолано?

Узагальнивши відповіді учнів, перед учнями ставлю завдання.

-         Що в історії Італії було спільного з історією Франції в 1944р- 1947рр. і в чому відмінності?

-         Порівняти економічний розвиток  Німеччини  і Італії і зробити висновки.

Визначення спільних рис економічного розвитку Німеччини, Італії, Великої Британії і Франції.

      Робота над складанням таблиці «Найважливіші політичні партії в країнах     Західної Європи».

  

Назва країни	Назва партії	Лідери	Характерні риси внутрішньої і зовнішньої політики під час перебування при владі.

Можна запропонувати учням скласти таблицю такого характеру:

Ідеологічні напрями	Партії відповідних ідеологічних напрямів	Найбільш відомі ідеологи та партійні лідери	Країни, в яких відповідний напрям має найбільший вплив.
1.     Комуністичний 2.     Ліберальний 3.     Консервативний 4.     Тоталітарний 5.     Соціал - демократичний

        5..Адаптивно – перетворюючий міні – модуль.

1.     Система навчальних завдань репродуктивно – перетворюючого та творчого змісту:

1. Позначити на контурній  карті країни Північноатлантичного альянсу.

 2. Скласти порівняльну таблицю.

Індивідуально заповнює кожний учень таблицю.

Країни	Форма державного   правління	Державний устрій

--Чим спричинені виявлені вами відмінності?

Зробити висновок.

В) обґрунтування швидкого зростання економічного потенціалу західноєвропейських країн  у другій половині ХХ ст.- початку ХХІ ст.

--Вказати чинники, що визначили цей процес.

(Записати в зошити)

3. Організація рольової гри.

Контроль за вмінням учнів висловлюватися в межах ситуацій ( діалог)

Зразки ситуацій.

1. Ти журналіст.  Береш інтерв’ю в політичного діяча будь –якої країни про політичне становище  в країні або ж відповідь на таке запитання:

--Наскільки Маастрихтські угоди (1992р.), з вашої точки зору , вигідні європейцям?

2.Ти турист. На що ти звернув увагу в країнах Західної Європи?

4. Вирішення логічних завдань, які були поставлені на початку вивчення теми.

5. Аналіз ролі лідерів в розвитку Великої Британії і Франції.

А) Виступ учнів з повідомленням про політичних діячів. Охарактеризувати їх як особистість і як суспільного діяча.

             Політичний портрет Ш. де Голля  і М. Тетчер.

          План, за яким готується виступ учня.

1.     Коли і як жила історична особа?

2.     Яку мету в своїй діяльності переслідував?

3.     Які соціальні верстви його підтримували?

4.     Які особисті якості допомагали в досягненні мети?

5.     Якими засобами діяв?

Висновки учні роблять при допомозі вчителя за такими запитаннями:

--Чому прем’єра Великої Британії прозвали «залізною леді»?.

--Яка роль і місце Шарля де Голля в історії Франції другої половини ХХст.?

6.Складання кросвордів.

     6. Системно-узагальнюючий міні- модуль.

1. Конференція на тему: Суспільно-політичний та економічний розвиток країн Західної Європи у 40- 90-х роках.

      Мета: сформувати цілісну систему особи­стих знань учнів за темою , унаочнити ре­зультати навчальної праці учнів, систематизу­вати набуті знання, закріпити набуті вміння та навики, розвивати логічне мислення, формува­ти інтерес до історичних знань.

Оформлення: виставка літератури, творчих робіт, рефератів, "Політична карта світу", підруч­ники, тестові завдання, пам'ятки для виступа­ючих.

                        План ( теми виступів, доповіді).

1.Основні тенденції економічного, політичного і соціального розвитку країн Західної Європи в другій половині ХХ- на початку ХХІ ст. ( доповідь).

2.Інтеграційні процеси в   Європі  в другій половині ХХ- на початку ХХІ ст. (доповідь)

3. Основні напрями зовнішньої політики країн Західної Європи. (повідомлення).

/. Підготовчий етап уроку-конференції Ще на  установчо-мотиваційному міні – модулі  ого­лошуються завдання за темою, подається план теми конференції, потім призначаються допо­відачі, виступаючі, ведучі. Вчитель проводить 2—3 консультації, учні готуються самостійно. В процесі вивчення теми накопичується матеріал, підготовлений учнями, розробляються пам'ятки для доповідачів, виступаючих, кожен повинен показати себе справжнім оратором.

            Пам’ятка  для доповідача:

1.   Визнач тему виступу, сформулюй основ­ну думку, добери літературу.

2. Вивчи літературу, документи, склади план   виступу.

3. Ознайомся з можливою додатковою літе­ратурою.

4. Обґрунтуй кожну тезу.

5. Робота має бути зрозумілою всім.

6. Слідкуй за своєю мовою, мімікою, жеста­ми.

//. Коли вже призначений час конференції, ведучі одержують план та список виступаю­чих. Всі учні складають тези в процесі роботи.

Вступне слово:

Яскравим прикладом інтеграції  країн Західної Європи – Європейське економічне Співтовариство. Спільна організація виробництва, взаємна технічна допомога, обмін науково – технічною документацією сприяло швидкому зростанню виробництва. Наша мета розглянути процеси інтеграції країн Західної Європи, зрозуміти весь цей складний процес якісних змін, що відбувалися в країнах Західної Європи в післявоєнний час. В цьому нам допоможуть доповідачі, виступаючі по цій темі в процесі роботи нашої конференції.

Виступають доповідачі по 2 – х основних питаннях конференції. Виступи повинні  бути оригінальні, яскраві, з використанням додаткової літератури, слайдів, звучать доповнення, заслуховуються виступи учнів. Учні самостійно роблять висновки. В кінці конференції тестування на закріплення.

Рефлексія.

          Тестування.

1.Коли запроваджено спільну грошову одиницю ЄС?

 1 січня 2001р.     1 січня 2004р.      1 січня 2007р.

2. Скільки країн прийнято до ЄС  на 1 травня 2004р.

        5. 10.     6.

3.Скільки країн включає  ЄС ?

18.    25.    27.

4. Як називається грошова одиниця ЄС?

 А) долар , б) євро, в) ліри.

5. Назвати європейські економічні союзи?

6.Які з названих європейських організацій виникли в 1940-х рр.

А) ЄС, б) РЄ, в) ЄАВТ, г)ЄЕС, д) ЗЄС, е) НАТО,

7.  Визначте події, які створили умови розколу Німеччини на дві
         держави після Другої світової війни.

а)      Поділ Німеччини на окупаційні зони;

б)      грошова і господарча реформи 1948 р.;

в)      проголошення НДР;

г)      Берлінська криза 1948—1949 рр.;

д)     відновлення діяльності політичних партій і профспілок;

є) підключення західнонімецьких земель до реалізації плану

Маршалла;

є) створення Бізонії і Тризонії;

 ж) утворення Соціалістичної єдиної партії Німеччини.

8.  Стосовно яких країн вживається вираз «економічне диво» для
      характеристики їх економічного розвитку?

а)     Велика Британія;               в) Італія;

б)      Франція;                            г) Німеччина.

9.  Маастрихтська угода, що була підписана в ... році, передбачала
       створення:

а)     ЄЕС;                                   г) РЄ;

б)      ЄС;                                      д) НАТО.

в)     ОБСЄ;

10.    У якій країні Заходу згідно з Конституцією основою економічної
          системи є «соціальне ринкове господарство»?

а)     В Італії;                              в) Франції;

б)      ФРН;                                  г) Великій Британії.

11.    Із якими з названих проблем зіткнулися країни Західної Європи
        в 1960—1970 рр.?

а)     Паливно-енергетична криза;

б)     нестача продуктів харчування;

в)     тероризм;

г)     молодіжний екстремізм;

д)     економічна криза;
    є) інфляція;

є) масовий робітничий і страйковий рух;

ж)    втрата динаміки економічного розвитку;

з)     сепаратистські рухи;

и) провал інтеграційних процесів.

12.    У яких містах знаходяться штаб - квартира НАТО та ЄС?

             Історичний диктант.

1.   Європейське економічне співтовариство було створено у ... р.

2. Які країни  - члени ЄС є монархіями?

3. Європейський Союз було створено у ... році.

4. Яка організація була створена у Великій Британії на противагу ЄЕС?

5.   Європарламент було створено у ... році.

6. Скільки країн на сьогодні є членами ЄС?

7.   Назвіть лідерів країн Заходу, які проводили політику в дусі

неоконсерватизму (консервативної революції).

8. Головним противником прийняття Великої Британії до ЄЕС
була ....

9. Рада Європи була створена з метою ....

10.Які європейські держави отримували допомогу згідно з планом
Маршалла?

11.Єдина європейська валюта була введена у ... році.

12.Які європейські держави володіють ядерною зброєю

      7.  КОНТРОЛЬНО - РЕФЕКСІЙНИЙ   МІНІ - МОДУЛЬ      

а/   Групу   учнів   поділяю   на 4   підгрупи.   Кожній   підгрупі
окреме    завдання :

1.Складання опорного плану.

1    підгрупа   -   Скласти    розгорнутий   план по темі ^«Велика

Британія».

1.      підгрупа –   Скласти розгорнутий план по темі « Франція»

2.          підгрупа –     Скласти розгорнутий план по темі « Німеччина»

3.          підгрупа –      Скласти розгорнутий план по темі « Італія»

2.   Експрес   -      Інформація   про    сучасне    становище    в Великій

.Британії,    Німеччині,    Італії, Франції .

/виконують   учні   також   по    підгрупах   /.

3.  Творча   робота     « Охарактеризувати   геополітичне    становище однієї   з   держав   Західної   Європи» /на вибір,  складання   міні - підручника /.

4.   Система   завдань    само - та взаємооцінювального   характеру. Самооцінка   учнями    своїх   знань.    Учні    заповняють   анкету .

1.. Визначення місця  теми в навчальному курсі, її роль у формуванні світогляду учнів.

- Що нового ви додали до своїх знань, вивчаючи дану тему.

- Які питання хотіли б ви розглянути додатково / поза програмою/.

- Що Вам найбільше запам’яталося при вивченні теми.

- У яких реальних / життєвих/ ситуаціях Ви могли б використати матеріал, над яким ми працювали.

а). систематизація набутих знань. / по можливості/.

    2. Як   ти   оцінюєш   важливість   набутих знань   з    теми    «Країни
          Західної    Європи»

-            важливо    ;

-            не    зовсім    важливо    ;

-            зовсім не   важливо    ;

 3.   Які   завдання    виконані   під   час   занять   ти вважаєш :

-            доцільними ;

-            малоефективними.

    4..Які    інші    види   завдань   можеш   запропонувати   ?

5.Яку   тему    ти    знаєш   найкраще   ?

    6. Які бали    ти    собі   сам   поставив   би    ;